ОКО́ЛИШ, а, ч., рідко. Те саме, що око́лиця2. Ходить [учитель] у свиті в бобриковій, а штани носить навипуск. На голові — кашкет із оксамитовим околишем, ..кокарда (Вас., II, 1959,78); Він рвонув з голови свого потертого форменого картузика, з оксамитовим околишем й синіми кантами (Кучер, Трудна любов, 1960, 292).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 673.