ОКО́ЛИЧКА, и, ж. Зменш. до око́лиця2. Македон зняв картуз — витер околичку зсередини червоною в білий горошок хусткою і повчально покивав пальцем (Рибак, Що сталося.., 1947, 52).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 673.