ОКОЗАМИ́ЛЮВАННЯ, я, с. Умисне приховування недоліків, виставляння чого-небудь у кращому вигляді, ніж насправді; введення в оману. Окозамилювання,.. — не кажучи вже про те, що це антигромадський, антидержавний злочин, — теж одна із форм непошани до людини… (Рильський, Веч. розмови, 1964, 49); [Шпиця:] У минулому році зібрав зернових по… ох і цифра не підходяща… [Бойко:] Резон! Але можна написати високий урожай. [Терешко:] Це окозамилювання (Зар., Антеї, 1962, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 673.