ОКИСЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОКИ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКИСЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех.

1. хім. Піддавати окисленню; оксидувати. Кисень, який вдихають тварини, розчиняється в їх крові, розноситься по всьому тілу і окислює органічні речовини (Хімія, 7, 1956, 34); Розчини окисників.. розчиняють сульфіди, окислюючи їх (Вісник АН, 3, 1971, 81).

2. рідко. Робити що-небудь кислим (про їжу, напої). Ви починаєте серйозно придивлятися до архітектури їдальні, яка дійсно так таємничо окисляє, пережарює, пересолює, жує все, що до неї потрапляє… (Довж., III, 1960, 428).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 663.