ОЗОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Насичувати озоном; знезаражувати за допомогою озону. Густа зелень рослинності.. озонувала повітря й постійно освіжала його (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 334).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 658.