ОЗО́Н, у, ч. Газ синього кольору з різким запахом — алотропічна видозміна кисню, що має окислювальні і знезаражувальні властивості. Деякі люди — мов грім.. Або мов блискавка, що розбиває дуплавого дуба, Та міліони ростин [рослин] озоном розвеселя (Фр., XIII, 1954, 314); Прокотився грім з розгоном, Грають блискавок шаблі, Пахне морем і озоном Від притихлої землі (Рильський, III, 1961, 182); На висоті 25-50 кілометрів [від Землі] знаходиться шар озоносфери, в якому кисень об’єднаний в молекули озону — газу, що складається з молекул, які об’єднують в собі 3 атоми кисню (Наука.., 8, 1956, 26).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 657.