ОЗНАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех.
1. Мати певне значення, певний зміст. — Ось що воно означа! Тривай же! — подумав собі Трохим і пішов тихою ступою (Кв.-Осн., II, 1956, 406); Наступного дня до Кобзаревих скирт пришкандибав Іван Сидорчук. Обійшов довкола, подивився і зробив такий рух головою, що мав означати одне: тут усе гаразд, саме на це я й сподівався (Жур., Дорога.., 1948, 116); — У нього вже два зуби… — промовила з гордістю. Данило ще не дуже тямив, що означає така велика подія, але, бачачи, що це так радує матір, і собі здивувався (Стельмах, II, 1962, 150); // Вказувати на що-небудь, свідчити про щось. Раптом Тайжан помітив, що в повітрі кружляє і повільно падає два пташиних пера. Це означало, що десь високо хижий птах шматує здобич (Тулуб, В степу.., 1964, 121); Він [батько] вхопив папір і олівець і сів рішати задачі. Це означало, що батько був дуже знервований (Смолич, II, 1958, 34); // Бути рівнозначним. Демократія означає рівність (Ленін, 33, 1973, 94); — Захоплення гітлерівцями Пулковських висот означало б для Ленінграда смерть. І ми стояли на смерть (Вишня, І, 1956, 308).
2. Мати важливе значення, велику вагу; відігравати важливу роль. Вона [мати] така звична й рідна, що її не завжди й помічаєш у родині, і лише тоді, коли її не стане, всі одразу зрозуміють, що вона для них означала (Гончар, III, 1959, 20).
3. діал. Визначати. Постановила таки сьогодні написати до дітей, що батько згоджується, нехай означають час шлюбу, коли новоженцям буде догідно (Март., Тв., 1954, 461).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 656.