ОЗЛО́БЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. озлоби́ти і озлоби́тися. [Кузь:] Добре, робили б і далі — сумлінно, віддано та чесно..! Але звідки озлоблення, втома, зневіра? (Тич., І, 1957, 233).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 655.