ОЗЕЛЕ́НЕННЯ, я, с. Дія за знач. озелени́ти, озеленя́ти. — Чула я: є в Києві один міністр, який навічно закохався у дерево. Кажуть, що він оце почав рух за озеленення шляхів (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 87).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 652.