ОЗДОРО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш і ОЗДОРОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОЗДОРОВИ́ТИ, ровлю́, ро́виш; мн. оздоро́влять; док., перех.

1. Поліпшувати, поправляти стан чийого-небудь здоров’я; робити здоровим, здоровішим. Регулярні заняття фізичними вправами і гартування організму оздоровляють його, підвищують його загальну працездатність (Фізіол. ж., II, 3, 1956, 134); — Ви йдіть, я не так хорий, як це уявляєте ви собі. Я інакше хорий, а сам сон одної ночі не оздоровить мене (Коб., III, 1956, 216); // від чого. Виліковувати від якого-небудь захворювання, забезпечуючи нормальний розвиток організму. Обприскування молоком оздоровило помідори від вірусних хвороб та бурої плямистості (Колг. Укр., 6, 1958, 35); // Робити сприятливішим для здоров’я. Багряник [дерево] — своєрідний санітар. Його листки виділяють летючі речовини, які оздоровляють навколишнє повітря (Веч. Київ, 8.І 1966, 1).

2. перен. Робити що-небудь більш нормальним, правильним; поліпшувати стан чого-небудь, усуваючи недоліки. "Що далі чинити?" ..Коли б не страчена ще надія оздоровити шляхетські думки народним духом, то він би зараз… (Стар., Облога.., 1961, 45); Перед "Гартом" стоять великі завдання: розвіяти цю специфічну мистецьку атмосферу або принаймні оздоровити її припливом нової, свіжої крові (Еллан, II, 1958, 143); Мовою можна отруїти свідомість — і піднести її, прояснити, оздоровити (Рильський, III, 1956, 84); Оздоровити обстановку; Оздоровити ринок.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 652.