ОЗДО́БЛЮВАЛЬНИЙ, а, е. Стос. до оздоблювання. Вони [барвники у вигляді паст] являють собою висококонцентровану суміш для приготування фарб на оліях та алкідних смолах і вживаються для зовнішніх та внутрішніх оздоблювальних робіт (Наука.., 8, 1958, 55); // Признач. для оздоблювання. Тістечка.. перешаровані кремом і покриті зверху глазур’ю та іншими оздоблювальними матеріалами (Укр. страви, 1957, 342).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 651.