ОЗВУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОЗВУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., спец.

1. Робити запис музики, дикторського тексту і т. ін. до німого кінофільму або при дублюванні кінофільму.

2. Обладнувати радіоприймачами, репродукторами якесь приміщення.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 651.