ОЖЕРЕ́Д, у, ч. Велика, відповідним чином укладена купа соломи, сіна або немолоченого хліба; скирта. Через тиждень — замість чорних стогів жовтіли високі ожереди соломи (Мирний, III, 1954, 7); Поруч хаток.. стояли височенні ожереди сіна (Тулуб, В степу.., 1964, 404); За горо́дом тяглися довгі воловні, міцні стайні і великі ожереди хліба (Панч, Гарні хлопці, 1959, 98).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 646.

Ожеред, ду, м. Скирда соломы. Чуб. VII. 397. Хліб вимолотив — сами солома стоїть, завалив увесь город ожередами. Мир. ХРВ. 59. Косіть, хлопці, очерет та складайте в ожеред. Н. п. Усього торік сіна було ожередів з двадцять. Екатеринослав. г.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 44.