ОДУХОТВО́РЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. одухотвори́ти, одухотворя́ти і одухотвори́тися, одухотворя́тися. Здається, що бачимо перед собою.. безбарвні маріонетки.., без найменшої згадки про будь-яке духовне життя, про будь-яке одухотворення цих постатей (Фр., XVI, 1955, 114); В. Бичко в кращих своїх творах досягає і одухотворення, і грайливості, теплоти почуття і простоти (Літ. Укр., 15.VI 1962, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 644.