ОДУКО́ВАНИЙ, а, е, заст., рідко. Освічений, письменний. Сам добре освічений, він мріяв про такого ж освіченого і одукованого жениха для своєї доньки (Добр., Очак. розмир, 1965, 267).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 642.

Одукований, а, е. Обученный, воспитанный. Та й що та панночка одукована робитиме в моїй мужицькій хаті. Шевч. (О. 1862. VI. 9).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 43.