ОДУБІ́ЛІСТЬ, лості, ж., розм. Стан за знач. одубі́лий. Пацієнтка, не розкриваючи очей, підвелася.. На обличчі сонна одубілість… (Кач., II, 1958, 336).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 642.