ОДНОФАМІ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Те саме, що однофамі́лець. — Ваш… хм… однофамільник відповідає найвищим вимогам (Шовк., Людина.., 1962, 282).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 640.