ОДНОСІМ’ЯДО́ЛЬНИЙ, а, е, бот.

1. Який має насіння, що складається з однієї сім’ядолі. Односім’ядольні рослини.

2. у знач. ім. односім’ядо́льні, них, мн. Клас покритонасінних рослин, що мають одну сім’ядолю в насінні і характеризуються швидким відмиранням головного кореня.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 638.