ОДНОСТВО́ЛЬНИЙ, а, е. Який має один ствол; з одним стволом. Жадібними очима дивиться Юлдаш на цю стареньку одноствольну рушничку (Донч., І, 1956, 119); Ліг [батько] на долівку й з одноствольного дробовика торохнув облудника [чорта] по рогах (Ковінька, Кутя.., 1960, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 639.