ОДНОРУ́ЧКА, и, ж. і ч., рідко. Людина, у якої немає однієї руки.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 638.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
ОДНОРУ́ЧКА, и, ж. і ч., рідко. Людина, у якої немає однієї руки.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 638.
Одноручка, ки, об.
1) Однорукій, однорукая.
2) — пилка. Пила съ рукояткой только съ одного конца (садовая и пр.) Вас. 149.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 41.