ОДНОПРОХІ́ДНИЙ, а, е, зоол.

1. Який має один вихідний отвір — клоаку.

2. у знач. ім. однопрохі́дні, них, мн. Підклас ссавців, які мають один вихідний отвір і яким властиве яйцеродіння.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 637.