ОДНОБІ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. однобі́чний 3. Се той, нелюбий .. авторові "ультрареалізм", котрий .. при всій своїй однобічності зробив великий поворот у літературі російській (Фр., XVI, 1955, 11); Всією своєю творчістю він [Т. Шевченко] ясно показав однобічність панського уявлення про народну пісню і про фольклор як про ніжну гармонію (Від давнини.., І, 1960, 25).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 633.