ОДНОБО́КІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. однобо́кий. Він підвівся і якусь мить підшукував.. такого слова, яке .. ясно показало б однобокість того виступу, що походить від вузького, а де в чому і поверхового сприйняття прочитаного матеріалу (Кол., Терен.., 1959, 194); Завдання радянських істориків полягає в тому, щоб відновити в повному обсязі історичну правду, не впадати в однобокість, глибоко висвітлювати всю сукупність фактів (Ком. Укр., 9, 1965, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 633.