ОДИНА́ДЦЯТЬ, ти і тьо́х, числ. кільк. Назва числа 11 і його цифрового позначення; // Кількість із 11 одиниць. Баба відвернулася — їй самій серце краялось, а ся дитина, чужа, "панська" дитина, за одинадцять літ успіла прирости їй до серця (Фр., IV, 1950, 30); Двадцять три вовки, одинадцять рудих і дві чорнобурих лисиці стали здобиччю мисливців (Тулуб, В степу.., 1964, 218); І затремтять сузір’я над окопом, Де одинадцять смілих залягли (Бажан, Вибр., 1940, 174).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 628.