ОДЕРНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОДЕРНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Те саме, що обдерно́вувати. Схили [насипів] з обох боків роблять некруті, щоб насипи не розмивались дощами. Їх можна також знизу одернувати (Озелен. колг. села, 1955, 125).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 626.