ОДЕРЖИ́МІСТЬ, мості, ж. Абстр. ім. до одержи́мий. Їм [героям п’єси К. Чапека "Рур"] властиві.. готовність до самопожертви, одержимість ідеєю і водночас фатальні помилки і прорахунки (Рад. літ-во, 3, 1964, 129); Біля дзвінички перед юрбою з’являється Шабанов. Напружений до краю, пристрасний. В очах похмура одержимість (Довж., І, 1958, 118); Отаку одержимість, таке горіння доводилось йому бачити в очах солдатів, які поруч з танками йшли в атаку (Собко, Срібний корабель, 1961, 187).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 625.