ОДЕРЕВІ́ЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до одереві́ти. * У порівн. І ми всі хвилинку стояли, мов одеревілі (Фр., І, 1955, 267).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 624.