ОДВІ́РОЧОК, чка, ч. Зменш. до одві́рок. Упершись ногою в одвірочок, я з силою рву двері.., і вони з тріском розчиняються (Кол., На фронті.., 1959, 184).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 624.