ОДВІ́ЛЬЖЕНИЙ, а, е, діал. Мокрий, відволожений. І незабаром увійшов Порицький, правою рукою обтираючи одвільжені вуса (Л. Укр., III, 1952, 749).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 623.