ОГУ́ДНИЙ, а, е. Прикм. до огу́да. Часом і начальник.. налає тебе.. Чим я тобі вимещу, дурний начальнику.., за твоє огудне і неправдиве слово?! (Мирний, V, 1955, 342).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 623.