ОГРІ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до огрі́ти. * Образно. Уже огріта співчуттям, вирівнювалась і струмувала мова Дмитра (Стельмах, На.. землі, 1949, 481).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 622.