ОГОРО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОГОРОДИ́ТИСЯ, роджу́ся, ро́дишся, док. Те саме, що обгоро́джуватися. Козаки встигли огородитися возами (Ле, Наливайко, 1957, 348); Тут його вражає новина: навкруг під частоколом густо-густо сплелися понатикані деревця глоду. "От.. догадався огородитися — тепер ніхто не перелізе" (Стельмах, II, 1962, 167); * Образно. Була у нього якась тиха амбіція, що, раз ображена, огороджувалася мовчанкою (Фр., IV, 1950, 277).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 620.