ОГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до огороди́ти. Ся пасіка була огороджена лісою з лози (Вовчок, І, 1956, 338); На горі.. вхід на маленьку площину, огороджену штахетами (Коцюб., III, 1956, 44); Де-не-де попадають невеличкі галявини з житом, огородженим від дороги жердинами (Шиян, Партиз. край, 1946, 86).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 620.