Про УКРЛІТ.ORG

огородець

ОГОРО́ДЕЦЬ, дця, ч., рідко. Зменш.-пестл. до огоро́д. Сей флігель був відділений від вулиці вузеньким огородцем (Фр., VII, 1951, 355); — Думаєш ти, щоб економія платила тобі по сто карбованців на рік, і думаєш, як би купити свою хату й огородець (Стельмах, І, 1962, 507).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 620.

вгору