ОГО́ВТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОГО́ВТАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Привчати виконувати чиюсь волю, робити слухняним, покірним; приборкувати, приручати. Німці відразу зуміли загнуздати українських націоналістів, оговтати і впрягти до свого воза (Мельн., Коли кров.., 1960, 67).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 618.