ОГЛЯ́ДИНИ, дин, мн.

1. етн. Обряд знайомства батьків молодого (молодої) з житлом, господарством своїх майбутніх сватів; розглядини. У суботу заслав Чіпка старостів до Максима. У неділю були оглядини в Чіпки (Мирний, І, 1949, 357); [Тетяна:] То ти ж її [молоду] привезеш до нас, покажеш? Може б, ми з старим поїхали на оглядини: так годиться (К.-Карий, III, 1961, 31).

2. розм. Те саме, що о́гляд 1, 3. Начальник цеху оглянув з голови до ніг Рубіна. Оглядини ці, очевидно, задовольнили його (Сенч., Опов., 1959, 18); Підвелася [Ольга] і, навіть не поївши, пішла оглядати господарство. Оглядини не принесли їй радості (Ткач, Жди.., 1959, 71); Перемучився я так місяць і поїхав до Києва, до спеціаліста-професора. Що мені коштувало і нервів і грошей (40 корон кожні оглядини) (Коцюб., III, 1956, 439).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 616.

Оглядини, дин, ж. мн.

1) Осмотръ, осматриваніе.

2) Осмотръ жилья и хозяйства жениха, дѣлаемый родителями невѣсты послѣ сватовства и оканчивающійся угощеніемъ. См. Розглядини. ХС. VII. 423.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 36.

огля́дини = розгля́ди[ни] — ста­ровинний обряд знайомства бать­ків молодого (молодої) з помеш­канням, обійстям, господарством майбутніх сватів; це відбувалося через кілька днів після сватання; якщо батьки обізнані з майновим станом молодого (молодої), то огля­дини зводилися перев. до застілля та обговорення деталей весілля. У суботу заслав Чіпка старостів до Максима. У неділю були оглядини в Чіпки (Панас Мирний); На розгля­дини їдуть батько й мати молодої, брат (Б. Грінченко); [Тетяна:] то ти ж її [молоду] привезеш, по­кажеш? Може б, ми з старим по­їхали на оглядини: так годиться (І. Карпенко-Карий).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 411.