ОГЛЯДА́ЛЬНИК, а, ч., спец., рідко. Те саме, що огля́да́ч 2. А там, де состави готувалися в дорогу, все було як два десятки років тому: примітивна застаріла техніка, оглядальники і слюсарі, які тягали на собі по коліях деталі (Роб. газ., 29.І 1965, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 615.