ОГИ́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до оги́дний 1. Мені хотілось створити образ Івана [з П’єси "Останні" М. Горького] таким, щоб глядач його ненавидів, щоб він збуджував у глядача почуття огидності і бридкості (З глибин душі, 1959, 60).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 613.

Огидність, ности, ж. Мерзость, гнусность.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 35.