ОГИ́ДНО. Присл. до оги́дний 1. Анч переклав свої слова командирові і той теж огидно захихикав (Трубл., Шхуна.., 1940, 153); Драглисте багно огидно чвакало під ногами, і кожен крок вимагав затрати страшних фізичних зусиль (Тют., Вир, 1964, 321).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 613.

Огидно нар. Противно, отвратительно, мерзко.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 35.