ОГИ́ДЛИВО. Присл. до оги́дливий. Він огидливо скривився й хитнув головою — мабуть, він хотів ще щось сказати, та не зважився (Досв., Вибр., 1959, 143); Огидливо чавкала, зітхала й сопіла трясовина, наче перетравлюючи здобич (Донч., III, 1956, 76).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 613.