ОГА́НЬБЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оганьби́ти. Багато в світ людей приходить Оганьблених, життям же скромним Змиваються безчестя плями! (Вітч., 5, 1956, 158).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 613.