О́ВНІЙ, я, є, ц.-с. Овечий. — Люди! добрі люди!..Молітеся! люті звірі Прийшли в овніх шкурах І пазурі розпустили… (Шевч., І, 1963, 268).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 611.