О́ВАД, а, ч., діал. Овід. Овад роси боїться (Номис, 1864, № 14025); * У порівн. [Гостомисл:] Ви ж, жінки, Як овади: літаєте кругом і жалите (Фр., IX, 1952, 254).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 610.

Овад, да, м. = Овід. Овад роси боїться. Ном. № 14025.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 33.