ОБІЦЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. обіця́ти. Нам треба завоювати не обіцяння свободи, не папірець про свободу, а справжню свободу (Ленін, 12, 1970, 50); В кожній його [дощу] краплині яскріло обіцяння торжества життя (Довж., І, 1958, 95).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 508.