ОБІХІ́ДЧАСТИЙ, а, е, заст. Який не має огорожі; необгороджений (про хату). Ото й року не прожили, як.. обідніли, так що.. і шматка хліба нема, і хата зробилась обіхідчаста (Стор., І, 1957, 36).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 508.

Обіхідчастий, а, е. Неогороженный. Мнж. 187. Хата зробилась обіхідчаста. Стор. І. 26.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 11.