ОБІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обіли́ти. Чуби в усіх, як обілений льон, очі, як квітки льону, — сині (Вас., II, 1959, 351).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 506.