ОБІЗНАВА́ТИ, аю́, ає́ш, недок., ОБІЗНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., діал. Узнавати. Пожив; більш обізнали мене люде, стали наймати (Барв., Опов., 1902, 315).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 504.

Обізнавати, знаю, єш, сов. в. обізвати, знаю, єш, гл.

1) Знакомить, познакомить, ознакомить.

2) Узнавать, узнать кого. Більш обізнали мене люде, стали наймати. Г. Барв. 315.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 10.