ОБШАЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обшалюва́ти. Біля великого, обшальованого смоляною шалівкою приміщення.. стояла купка дітей (Збан., Сеспель, 1961, 313).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 605.