ОБЧИКРИ́ЖЕНИЙ, а, е, жарт. Дієпр. пас. мин. ч. до обчикри́жити. — Я пришию твою жилетку до оцієї обчикриженої кофти (Н.-Лев., IV, 1956, 244).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 603.