Обчепляти, ля́ю, єш, гл. Обвѣшать. Обчепляв старця торбами. Васильк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 31.